Киачелі Лео (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Леон Михайлович Шенгелая) [7(19) .2.1884, с. Обуджі, нині Цаленджіхського району, — 19.12.1963, Тбілісі], грузинський радянський письменник. Народився в дворянській сім'ї. Вчився в Харківському університеті на юридичному факультеті (1904—05). Був учасником Революції 1905—07 в Кутаїсськой губернії. У 1907 біг з кутаїсськой в'язниці, нелегально жив і вчився в Москві. У 1912 виїхав до Швейцарії, вчився в Женевському університеті. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Грузії. Друкуватися почав в 1909. Роман «Таріель Голуа» (1917) про події Революції 1905—07 — один з кращих в грузинській літературі творів на історико-революційну тему. Роман До. «Кров» (1927) малює дорога революційного селянства до більшовиків. Роман «Гваді Бігва» (1938; Державна премія СРСР, 1941) з великою художньою силою змальовує життя грузинського колгоспного села. Темі Великої Вітчизняної війни 1941—45 присвячений роман «Чоловік гір» (1948). До. належать також новели «Княжна Майя» (1927), «Алмасгир Кибулан» (1928), «Хакі Адзба» (1933) і ін. Вигадування До. переведені на багато мов народів СРСР і іноземні яз.(мова) Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), Тб., 1955; Вибране, М., 1957.
Літ.: Ломідзе Р., Художник і час. (Л. Киачелі і його герої), «Питання літератури», 1958. № 4.
