Кети
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кети

Кети (самоназваніє — кет, буквально — людина; стара назва — енісейськие остяки, енісейци), народ, що живе в районах середнього і нижнього перебігу Єнісею (Красноярський край РРФСР). Чисельність 1200 чоловік (1970, перепис). Більшість До. говорить на кетськом мові, а також російською мовою. До. — нащадки древніх племен мисливців і рибалок енісейськой тайги, що сприйняли мову і деякі межі культури південно-сибірських кето-язічніх племен. До складу Російської держави увійшли до 17 ст Займалися полюванням і рибальством, а північні До. у 18—19 вв.(століття) освоїли і оленярство. У сучасний час все До. перейшли до осідлості, об'єдналися в колгоспи, де поряд з традиційними розвиваються нові галузі господарства — городництво, молочне тваринництво, звірівництво.

  Літ.: Довгих Би. О., Кети, Іркутськ — М., 1934; Народи Сибіру, М. — Л., 1956; Алексєєнко Е. А., Кети. Історіко-етнографічні нариси, Л., 1967.