Керд Едуард
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Керд Едуард

Керд, Керд (Caird) Едуард (22.3.1835, Грінок, — 1.11.1908, Оксфорд), англійський філософ-неогегельянец. У 1866—93 професор в Глазго і Оксфорді. Відомий головним чином роботами по історії філософії. У роботі «Критична філософія Канта» (т. 1 — 2, 1889), одній з найзначніших в англійській літературі про І. Канте, До. тлумачить філософію Г. Гегеля як послідовне здійснення «критичного ідеалізму» Канта. Основоположним принципом діалектики Гегеля До. рахував «тотожність у відмінності». Підтримуючи ідею еволюції, До. намагався застосувати її до вивчення історії релігії. При цьому в християнстві він бачив «абсолютну релігію» — вищий продукт історичного розвитку релігії, а філософію Гегеля вважав «теоретичною формою» християнства.

  Соч.: The evolution of religion, v. 1 — 2, Glasgow, 1893: Essays on literature and philosophy, v. 1 — 2, Glasgow, 1892; The evolution of theology in the Greek philosophers, v. 1 — 2, Glasgow, 1904; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Гегель, М., 1898.

  Літ.: Jones Н. and Muirhead J. Н., The life and philosophy of Edward Caird, Glasgow, 1921.

  М. А. Киссель.