Кеніг Рене
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кеніг Рене

Кеніг (König) Рене (р. 5.7.1906, Магдебург), німецький соціолог (ФРН). У 1937 емігрував до Швейцарії. Професор Цюріхського (з 1947) і Кельнського (з 1949) університетів. Директор соціологічного інституту Кельнського університету (з 1953). З 1955 видавець журналу «Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie». Президент Міжнародної соціологічної асоціації (1962—66).

  Соціологічні погляди До. склалися під впливом структурно-функціональної школи в немарксистській соціології і ідей неопозітівізма. Виступає з роботами по загальній соціології, методиці і техніці досліджень, соціології сім'ї, соціальній психології, проблемам масовій комунікації . Основна трудність пізнання в соціології, по До., полягає в тому, що дослідник залучений в соціальний процес. Вихід До. бачить в різних видах контролю, здійснюваних в процесі експерименту (представляють інтерес роботи До. по методиці соціологічних досліджень). Методологічна орієнтація До. на усунення  з соціологічної теорії світоглядних і ідеологічних елементів піддалася критиці в марксистській літературі.

  Соч.: Materialen zur Soziologie der Familie, Bern — Z., 1946; Soziologie heute, B., 1949; Beobachtung und Experiment in der Sozialforschung [Köln, 1956]: Soziologische Orientierungen, Köln — B., 1965; Handbuch der empirischen Sozialforschung, 2 Aufl., Bd 1—2, Stuttg., 1967.

  Ш. А. Гумеров.