Кентал, Кинтал (Quental) Антеру Таркиніу ді (18.4.1842, Понта-Делгада, Азорські острови, —11.9.1891, там же), португальський громадський діяч, поет і критик. Здобув юридичну освіту в Коїмбре (1858—64). Республіканець по переконаннях, До. знаходився під впливом анархістських ідей М. А. Бакуніна . Брав участь в підготовці і створенні португальської секції 1-го Інтернаціоналу (заснована в 1872). Свої суспільні погляди До. пропагував в публіцистичних статтях 1865—66 і «Лекціях про демократію» (1871). У статтях До. «Гідність літератури і офіційна словесність» (1865), «Здоровий глузд і добрий смак» (1865) і ін. підкреслюється високе соціальне призначення літератури, формулюються принципи реалістичного мистецтва. Віддаючи дань романтизму в деяких ранніх творах (поема «Беатріче», 1863, збірка віршів «Романтичні весни», 1872, і ін.), у збірці «Сучасні оди» (1865, 2 додаткове видання 1875) і в «Повних зборах сонетів» (1860—84, виданий 1886), До. закликав до революційної боротьби. У 1871—73 знаходився у вигнанні в США. Останні твори До. пройняті песимістичними і містичними настроями (цикл «Скорботні вірші», 1892, і ін.).
Літ.: Александрова Ф. Ф., «Odes Modernas» Антеро де-Кентала, «Науковий бюлетень Ленінгр. гос.(державний) Ун-та», 1947 № 14—15: Carreiro J. Ст, Antero de Quental, Subsídios para а sua biografía, v. 1—2, Lisboa, 1948: Nogueira C., Antero de Quental. Esboço para а sua biografía político-social, Lisboa, 1950; Brasil R., Antero, vate da humanidade, Santarém, 1956.
