Катод (від греч.(грецький) káthodes — хід вниз, від katá — вниз і hodós — дорога, рух; запропоновано англійським фізиком М. Фарадєєм в 1834), 1) електрод електровакуумного приладу або газорозрядного іонного приладу, службовець джерелом електронів, що забезпечують провідність междуелектродного простору у вакуумі або підтримують стаціонарність проходження електричного струму в газі. Залежно від механізму випускання (емісії) електронів розрізняють термоелектронні катоди, фотоелектронні катоди (фотокатоди), холодні катоди і ін. 2) Негативно заряджений електрод (полюс) джерела струму (гальванічного елементу, акумулятора і ін.). 3) Електрод електролітичної ванни, електричної дуги і деяких ін. тому подібних пристроїв, приєднуваний до негативного полюса джерела струму.
