Кататонія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кататонія

Кататонія (від греч.(грецький) katátonos — натягнутий, напружений, пригноблюваний), кататонічний синдром, стан психічного розладу з переважанням порушень рухової діяльності. До. — синдром шизофренія і психозів, що виникають в результаті інтоксикації, інфекцій або органічного ураження головного мозку. Розрізняють дві форми, що взаємно змінялися, До. — знерухомленість (ступор) і збудження. При ступорі тонус скелетної мускулатури підвищується до такої міри, що хворий застигає в доданій йому, навіть незручною, позі ( каталепсія ); знерухомленість може досягати різкої м'язової напруги (заціпеніння з підібганими до живота кінцівками і зігнутою головою — так звана внутріутробна поза). Міміка застигла, хворі зберігають повне мовчання. Зовнішні подразники (наприклад, больові) і навіть надзвичайні обставини (пожежа, землетрус) не спонукають хворих до самозахисту. При глибокій знерухомленості будь-яка спроба змінити позу хворого викликає у нього м'язову протидію. Збудження при До. може бути екзальтованим, патетичним (хворі придуркуваті, кривляються, співають, приймають манірні пози) або імпульсивним, несамовитим, агресивним. Свідомість при До. залишається ясним або настає його затьмарення. Усунення До. — лікування основного захворювання.