Каталанський мова, мова каталонців, належить до романської групи мов. На нім говорять понад 5 млн. чіл. (1967, оцінка) у Іспанії, Андоррі, Франції, на Балеарських островах. Діалекти сучасного До. я. діляться на дві групи — східні (центральний, включаючий місто Барселону, балеарський, руссильонський і алгерський діалекти) і західні (лерідський і Валенсія діалекти). У основі літературної мови лежить центральний діалект. Основоположник сучасної літературної мови і видний письменник 19 ст — Дж. Вердагер. До. я. має багато загального як з іспанським, так і з провансальським. Однією з особливостей його граматичної будови є періфрастічеський претеріт (дієслово апаг «йти» + інфінітив), який витісняє просте прошедшєє. Система займенників відрізняється багатством пріглагольних форм, створюючих групи з двох і трьох одиниць.
Літ.: Шишмарев Ст Ф., Нариси по історії мов Іспанії, М. — Л., 1941; Васильева-шведові О. До., Про місце каталанського серед романських мов, «Уч. зап.(західний) БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», 1961 № 299, ст 59; Badia Margaret A., Gramática catalana, t. 1—2, Madrid, 1962; Fabra P., Diccionari general de la llengua catalana, Barcelona, 1954.
