Касація виборів, визнання виборів, що відбулися, недійсними через порушення в ході виборчої кампанії порядку голосування і визначення його результатів. У соціалістичних країнах основною умовою дійсності виборів є участь в голосуванні не менше половини виборців. При порушенні цієї умови відповідно до Положень про вибори виборчі комісії (у СРСР — Центральна виборча комісія) призначають (зазвичай в 2-тижневий термін) нові вибори. У соціалістичних країнах, через принцип повного суверенітету представницького органу як найвищий орган державної влади, лише представницькі органи затверджують повноваження вибраних депутатів і відповідно можуть касувати вибори окремих депутатів за уявленням своїх мандатних комісій.
В буржуазних державах правильність обрання депутатів перевіряють (і, отже, можуть касувати вибори) поряд з самими показними органами також суди: суди загального права (у країнах англо-саксонської системи права) або спеціальні органи — виборчі або конституційні суди . Так, в Австрії, на Кіпрі, Мальті, в Марокко, у Франції, у ряді африканських країн — колишніх французьких колоній — і на певних умовах у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) правильність виборів перевіряють органи конституційного нагляду . У Індії ці функції покладені на Верховний суд, в Туреччині — на вищий суд по виборах. Вказані органи виступають як контролери законності виборів лише в тому випадку, якщо виборці (або власті) відповідного виборчого округу або особи, що виставляли там свою кандидатуру, подали скаргу про порушення порядку виборів.
