Картографо-довідкова служба
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Картографо-довідкова служба

Картографо-довідкова служба, сукупність робіт по забезпеченню картографів і споживачів карт інформацією, необхідною для створення і оновлення карт і користування ними. До.-с. с. складається із збору, систематизації, аналізу і обробки цієї інформації і доведення її до споживачів. Джерелами інформації служать карти, атласи і різні літературні, текстові, цифрові і графічні документи, які можуть бути використані для складання нових і перевірки, оцінки і оновлення існуючих карт. По характеру вміст і використання всі джерела інформації діляться на дві групи. Одні служать для розшуку, опису карт і їх якісної оцінки (карти і що є на них текстові каталоги і проспекти карт, звіти про картографічні, топографічні і геодезичні роботи, описи карт, статті і рецензії на картографічні твори і так далі). На основі матеріалів цієї групи виявляються нові картографічні джерела, складаються каталоги, характеристики і описи карт, а також схеми покриття різних територій тими або іншими картами, схеми картографічних матеріалів, що рекомендуються для складання карт, і ін. документи. Інші джерела призначені для збору конкретних відомостей про стан і зміни об'єктів, що картографуються (нові, точніші і детальніші карти, каталоги координат опорних пунктів, матеріали переписи, новітні географічні і спеціальні описи, довідники по адміністративно-територіальному діленню і так далі). За допомогою джерел другої групи ведеться спостереження (чергування) за змінами, що відбуваються, змальовуваних на картах об'єктів, що систематично наголошується в чергових документах, з яких найважливішою є так звана чергова карта. В результаті обробки цієї групи джерел виготовляються різні документи, потрібні при проектуванні, складанні і оновленні карт і роботі з ними (списки зібраних джерел, бюлетені про картографо-географічні зміни, списки координат опорних пунктів, словники-довідники і списки географічних назв, схеми дорожньої мережі, схеми адміністративних кордонів і так далі). Залежно від потреби виготовлені До.-с. с. документи видаються або розмножуються в обмеженій кількості екземплярів і передаються споживачам.

  В централізованому порядку ці роботи виконуються спеціальними картографічними установами. У Радянському Союзі До.-с. с. організовують Головне управління геодезії і картографії (ГУГК), а також воєнно-топографічне і Гідрографію управління Міністерства оборони СРСР. Основною організацією, забезпечуючою інформацією про картографічні роботи, що виробляються в СРСР, є Центральний картографо-геодезічній фонд ГУГК. Картографічні відділи Державної бібліотеки ім. В. І. Леніна в Москві, Державній публічній бібліотеки ім. М. Е. Салтикова-Щедріна в Ленінграді і бібліотеки АН(Академія наук) СРСР дають відомості про картографічні видання, що зберігаються в їх фондах. Відомості про галузеві картографічні роботи (геологічних, грунтових і ін.) концентруються в інститутах АН(Академія наук) СРСР і у відповідних відомствах. На картографічних підприємствах (фабриках) організовується власна внутрішня До.-с. с., що забезпечує необхідною інформацією виробничі підрозділи даного підприємства. За кордоном картографо-довідкові роботи ведуться державними топографічними службами різних країн і різними приватними картографічними видавництвами. Департамент економічних і соціальних справ ООН(Організація Об'єднаних Націй) регулярно випускає збірки матеріалів про сучасний стан світової картографії.

  Літ.: Саліщев До. А., Основи картоведенія, 3 видавництва, т. 2, М., 1962; його ж Картографія, 2 видавництва, М., 1971; «Тр. Центрального науково-дослідного інституту геодезії, аерозйомки і картографії», 1957, ст 116; 1962, ст 156.

  Ст Н. Чіпців.