Картоїздательськие процеси, сукупність технологічних операцій по виданню карт, що включає репродукційні, ретушерів, світлокопіювальних, друкарських і обробних роботи.
Для видання карт використовуються чорно-білі штрихові, півтонові або кольорові видавничі оригінали, підготовлені на основі, що не деформується (наклеєному на алюміній ватмані, пластиці; див.(дивися) Картосоставітельськие процеси ). Широкого поширення набули видавничі оригінали у вигляді чорно-білих діапозитивів на тонких прозорих пластиках; їх вживання виключає процеси фоторепродукції. Викреслені на папері оригінали фотографуються спеціальними фоторепродукційними апаратами. Кількість негативів відповідає кількості фарб, передбачуваних для штрихових елементів видаваної карти. Півтонові зображення (відмивання рельєфу, фотоілюстрації і тому подібне) репродукуються з використанням автотипних або контактних растрів ; кольорові оригінали — з використанням світлофільтрів і цветокорректірующих оптичних пристроїв. Виготовлені негативи піддаються технічною і расчленітельной ретуш; перша робиться з метою виключення всіх технічних дефектів негативу (крапки, подряпини і тому подібне), друга — для розділення штрихових елементів по квітну. В результаті на кожному негативі залишається один з елементів карти, який друкуватиметься певним кольором (наприклад, елементи контура — чорною, елементи гідрографії — сині, елементи рельєфу — коричневою фарбою). Негативи (діапозитиви) для фонових елементів барвистого оформлення карти (рослинний покрив, акваторії, гіпсометричне розфарбовування і тому подібне) готуються уручну або по методу знімного шару. При виконання расчленітельной ретуші керуються спеціальними макетами, де яскравими фарбами виділений кожен штриховий елемент вмісту карти. При виготовленні негативів для фонових елементів барвистого оформлення карти керуються барвистими (літографськими) макетами. З негативів отримують комплект діапозитивів, які використовуються для здобуття друкарських форм плоского друку. Матеріалом для друкарських форм служать листи алюмінію, пластмаси або біметалічні пластини. Зображення на друкарських формах отримують методом позитивного контактного світлокопіювання. Контроль якості виконання фоторепродукційних, ретушерів і світлокопіювальних робіт виконують за допомогою друку барвистої проби (см. мал.(малюнок) ), яка повинна точно відповідати авторському оригіналові, вимогам редакційного плану карти і еталонам барвистого оформлення. Друкування накладу карти здійснюється на ротаційних флатових офсетних машинах. Для друку більшості карт застосовуються особливі — картографічні сорти паперу, для карт спеціального призначення використовується папір, армований синтетичним волокном, а також капронове, лавсанове полотно або гнучкі пластмасові плівки. Після друку наклади карт підлягають завершальній операції — обробці: розрізанню друкарських листів на окремі карти, сортуванню карт за якістю друку, комплектуванню по тональності (для багатолистих карт), наклейці на тканину (учбові карти), брошуруванню в зошити і палітурку (атласи) упаковці готової продукції.
Сучасні До. п. базуються на останніх досягненнях науки і техніки в області електроніки, електрофотографії, фотохімії і хімії полімерів. Картоїздательськоє виробництво оснащене високопродуктивними друкарськими машинами, фоторепродукційними і світлокопіювальними автоматами, лістосчетнимі машинами і всілякою контрольною апаратурою, що дозволяють видавати карти в короткі терміни і високої якості для потреб народного господарства і оборони країни.
Літ.: 50 років радянської геодезії і картографії. [Сб. ст.], М., 1967; Підсумки науки. Картографія 1967–1969 ст 4, М., 1970; Едельштейн А. Ст, Технологія видання карт і атласів, М., 1962.
