Карно Лазар Нікола
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Карно Лазар Нікола

Карно (Carnot) Лазар Николá (13.5.1753, Нолі, — 2.8.1823, Магдебург), французький державний і військовий діяч, математик. Член Інституту Франції (1796). Член Законодавчих зборів (1791—92) і Конвенту (1792—95). В період якобінської диктатури був член Комітету суспільного порятунку (з 1793) і висувався як крупний військовий організатор боротьби з інтервентами і роялістами («організатор перемоги», як називали його сучасники). В період термідоріанського перевороту (липень 1794) виступав проти М. Робесп'єра. У 1795—97 До. — член Директорії. Після перевороту 18 фрюктідора біг за кордон. У 1800 повернувся до Франції. У квітні — серпні 1800 був військовим міністром. Член Трибуната (з березня 1802), До. голосував проти імперії, залишаючись при цьому прибічником Наполеона. Під час «Ста днів» (1815) був міністром внутрішніх справ в наполеонівському уряді; отримав титул графа. Після другої реставрації Бурбонів був вигнаний в 1815 з Франції.

  Математичні праці До. відносяться до аналізу і геометрії. У «Роздумах про метафізику числення нескінченно малих» (1797) зробив спробу обгрунтувати правильність результатів цього числення. Розбір До. різних способів обгрунтування аналізу — методу вичерпання неделімих, меж і його критика теорії аналітичних функцій Лагранжа частково підготували реформу аналізу на початку 19 в.; в роботах «Про співвідношення геометричних фігур» (1801), «Геометрія положення» (1803), «Етюд про теорію трансверсалів» (1806) До. виступив як попередник Ж. Понселе і ін. творців проектної геометрії. До. належать також праці по прикладній механіці («Досвід про машини взагалі», 1783) і фортифікації («О обороні фортець», т. 1—3, 1810, і ін.).

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Роздуму про метафізику числення нескінченно малих, 2 видавництва, М. — Л., 1936 (є бібл.).

  Літ.: Reinhard М., Le grand Carnot, t. 1—2, P., 1950—52.