Караїми, нечисленна народність, що живе в містах Кримської і деяких ін. областях Української РСР, Тракайськом районі Литовської РСР, а також в Польщі. Караїмська мова відноситься до кипчакськой групи тюркських мов. В даний час До. у СРСР говорять переважно російською мовою, а по характеру побуту і діяльності не відрізняються від навколишнього населення. Віруючі До. — караїмського віросповідання (їх єдиною священною книгою є Старий завіт). До. вважаються нащадками тюркських племен, що входили в Хазара каганат. Після його розгрому в 10 ст київськими князями До. залишилися в Криму. В кінці 14 ст частина До. була поселена в Литві і західних областях України як пленних Великого князівства Литовського. Зберігся багатий фольклор До., у якому відбився їх історичний зв'язок з хазарами.
Літ.: Народи Європейської частини СРСР, т. 2, М., 1964.
