Карахан (справжнє прізвище — Караханян) Лев Михайлович [20.1(1.2) .1889 — 20.9.1937], радянський державний діяч, дипломат. Народився в Тбілісі в сім'ї адвоката. Закінчив реальне училище. Член РСДРП з 1904. У 1905 переїхав до Харбіну, де в 1910 був вперше арештований. У 1910—1915 студент юридичного факультету університету Петрограду. З 1912 брав участь в профспілковому русі, з 1913 працював в організації «межрайонцев». У 1915 арештований і засланий до Томська, де здав екстерном за курс університету Томська. Вів активну роботу в підпільних соціал-демократичних організаціях. 2 квітня 1917 повернувся до Петрограду. У червні 1917 До. був вибраний член ВЦИК Рад робочих і солдатських депутатів 1-го скликання, а в серпні його вибрали членом Президії і секретарем ради Петрограду робочих і солдатських депутатів. На 6-м-коді з'їзді РСДРП (б) він з групою «межрайонцев» був прийнятий в член більшовицької партії. В дні Жовтневої революції 1917 До. — член Петрограду ВРК. У листопаді 1917 — початку 1918 секретар сов.(радянський) делегації на переговорах про укладення Брестського миру 1918. У березні 1918—20 заступник народного комісара по закордонних справах. У 1921 повпред в Польщі, з вересня 1923 по серпень 1926 повпред в Китаї. У 1927—34 заступник наркома закордонних справ, потім (до 3 травня 1937) посол в Туреччині. Обирався членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР.
Літ.: Капіца М. С., Л. Карахан (1889—1937), в кн.: Видні радянські комуністи — учасники китайської революції, М., 1970.
