Каракумський канал
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Каракумський канал

Каракумський канал імені Ст І. Леніна, канал в Туркменській РСР, що подає води Амударьі на землі півдня республіки в маловоді басейни Мургаба, Теджена і ряду малих річок, що стікають з Копетдага.

  1-я черга каналу, від Амударьі до Мургаба, протягом 400 км. увійшла до буд в 1959; перші 40 км. проходят по розширеному руслу Босага-Керкинського каналу, потім впродовж 70 км. — по ланцюгу улоговин Келіфського Узбоя, що перетворилися на ряд озер, далі До. до. пересікає піски Південно-східних Каракумів. Згодом води До. до. були подані машинним каналом вгору за течією Мургаба до Туркмена-калу.

  2-я черга, від Мургаба до Теджена, протягом 140 км. побудована в 1960; створено Ханське для Хаузу водосховище ємкістю 650 млн. м 3 (передбачено збільшення до 875 млн. м 3 ) .

  3-я черга, від Теджена до Геок-Тепе, протягом 300 км. проходіт уподовж предгорій Копетдага (у 1962 доведена до ашхабада, в 1967 — до Геок-Тепе). Закінчується водосховищем, що будується (1973), Копетдагським ємкістю 190 млн. м 3 . В ашхабада створено два водосховища ємкістю 4,8 млн. м 3 і 6 млн. м 3 . За генеральною схемою розвитку До. до. намічено подовження каналу з розгалуженням від Казанджіка на Кизил-Атрекський канал — для зрошування пустинних земель південно-західної частини Туркменії, і Небіт-Дагський канал — для постачання водою зони нафтопромислу Західної Туркменії.

  До. до. оснащений головною спорудою пропускною спроможністю понад 300 м 3 /сек з судноплавним шлюзом і рядом скидних і підпірних споруд, а також випусків в розподільники і водосховища.

  В цілях усунення негативного впливу на родючість земель підйому рівня грунтових вод, що стався у зв'язку з подачею додаткових великих об'ємів води, в зоні каналу будується дренажна мережа.

  В результаті того, що вводить до ладу До. до. значно збільшені водні ресурси зони і подача води в зрошувальні системи. Канал забезпечує потреби у воді міст, промисловості і сільського господарства зони. Площа зрошування в зоні До. до. зросла з 170 до 300 тис. га; обводнює 5 млн. га отгонних пасовищ. На До. до. розвинулося рибальство (сом, сазан, червонопірка, вусань, товстолобик, білий Амур). Судноплавний впродовж 450 км.

  Директивами 24-го з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—75 передбачається завершення освоєння земель в зоні 3-ої черги будівництва До. до. і продовження будівництва цього каналу.

  Літ.: Міркин С. Л., Водні меліорації в СРСР і дорозі їх розвитку, М., 1960; Грінберг Л. М., Каракумський канал, Аш., 1963; Аманов Х., Батиров А., Каракумський канал — торжество ленінських ідей зрошування, «Гідротехніка і меліорація», 1969 № 6.

  С. Л. Міркин.