Каракалпаки, нація, основне населення Каракалпацької АССР. Загальна чисельність в СРСР 236 тис. чіл. (1970, перепис). З них 218 тис. живуть в Каракалпацькій АССР, останні — у Ферганській і Хорезмськой областях Узбецької РСР, Туркменській РСР, невеликі групи є в Казахській РСР. Декілька тисяч До. живуть в Афганістані. До. говорять на каракалпацькій мові . Віруючі сповідають іслам. У антропологічному типові До. встановлена наявність двох пластів — європеоїдного, пов'язаного з місцевим степовим населенням епохи бронзи і античного часу, і монголоїда, пов'язаного з прийшлими степовими племенами. У числі прадавніх предків До. були сако-массагетськие племена, що жили в 7—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера) в південних берегів Аральського моря. У період з кінця 2 ст н.е.(наша ера) — 4 ст н.е.(наша ера) в пріаральськие степу налинули с В. і частково змішалися з місцевими племенами гуни, а в 6—8 вв.(століття)— тюрки. До цього часу склалися раннесредневековиє народи Пріаралья печеніги і огузи, в середовищі яких в 8—10 вв.(століття) почалося формування До. На початку 10 ст частина печенігів пішла на З., у південно-російському степу; племена, що оселилися в Київській Русі, іменуються в російських літописах «чорними клобукамі» (від тюрк.(тюркський) каракалпак — чорна шапка). Що залишилася між Волгою і Уралом східна частина печенігів поступово зливалася з тими, що прийшли з басейну Іртиша кипчакамі, сприймаючи їх мову. У складі кипчакського родоплем. союзу засвідчено джерелами плем'я кара-борклі — етнонім, ідентичний назві До. У 14—15 вв.(століття) на етногенез До. істотний вплив зробили зв'язки До. з ногайцями. В кінці 16 ст До. вже фігурують в середньоазіатських джерелах під сучасною назвою. До. вели напівосілий спосіб життя, поєднували іригаційне землеробство із скотарством (особливо крупний рогатий худоба) і рибальством. Суспільний устрій в 19 — початку 20 вв.(століття) був феодальним із значними пережитками патріархальних і деякими елементами капіталістичних стосунків. Зберігалися родоплеменная структура і пережитки родових стосунків в господарському, суспільному і родинному житті. У культурі До. просліджуються багатовікові зв'язки з народами Східної Європи, Пріуралья і Середній Азії. В умовах радянських буд До. прошлі дорогу некапіталістичного розвитку, створили свою державність і сформувалися в соціалістичну націю. Див. Каракалпацька АССР .
Літ.: Народи Середньої Азії і Казахстану, т. 1, М., 1962 (бібл.); Толстов С. П., До питання про походження каракалпацького народу, в кн.: Короткі повідомлення Інституту етнографії АН(Академія наук) СРСР, ст 2, М. — Л., 1947; Жданко Т. А., Нариси історичною етнографії каракалпаків. Родоплеменная структура і розселення в XIX — початку XX вв.(століття), М. — Л., 1950; Толстова Л. С., Каракалпаки за межами оазису Хорезмського в XIX — початку XX ст, Нукус — Таш., 1963; Нариси історії Каракалпацької АССР, т. 1, Таш., 1964; Нурмухамедов М. До., Жданко Т. А., Камалов С. До., Каракалпаки. Короткий нарис історії з прадавніх часів до наших днів, Таш., 1971.
