Каплуновський Володимир Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Каплуновський Володимир Павлович

Каплуновський Володимир Павлович [15(28) .7.1906, Харків, — 14.2.1969, Москва], радянський художник і кінорежисер, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1968). У 1928 закінчив Київський художній інститут (факультет театру і кіно). Перші роботи в кіно — «Трансбалт» (1930), «Генеральна репетиція» (1931); серед найбільших робіт До. як художника кіно — «Біліє вітрило самотній» (1937), «Трактористи» (1939), «Яків Свердлов» (1940), «Мрія», «Два бійця» (обидва в 1943), «Весна» (1947, спільно з До. Н. Ефімовим), «Глінка» (1947), «Падіння Берліна» (1950), «Ділові люди» (1963), «Кавказька полонянка» (1967) і ін. З 50-х рр. працював і як кінорежисер. Поставив фільми «Мексиканець» (1956, по Дж. Лондону), «Капітанова дочка» (1958, по А. С. Пушкіну), «Любушка» (1961). Державна премія СРСР (1947, 1950). Нагороджений орденом «Знак Шани».

  Літ.: Батракова С., Художник в кіно, в збірці: Мосфільм, ст 2, [М.], 1961.

  Р. А. М'ясників.