Камерлінг-Оннес Хейке
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Камерлінг-Оннес Хейке

Камерлінг-Оннес (Kamerlingh Onnes) Хейке (21.9.1853, Гронінген, — 21.2.1926, Лейден), нідерландський фізик і хімік. Доктор філософських наук (1879). Професор Лейденського університету (1882—1924). З метою здобуття рідкого гелію організував в Лейденському університеті спеціально обладнану криогенну лабораторію, яка стала світовим центром фізики низьких температур і була названа ім'ям До.-О. Тут До.-О. вперше досяг температур, близьких до абсолютному нулю. У 1908 вперше отримав рідкий гелій. Вивчав фізичні властивості різних речовин при низьких температурах, зокрема ртуті, свинцю, олова і ін. металів. У 1911 при дослідженні електричного опору ртуті виявив, що при температурі 4,1 До опір зникає. Це явище було назване надпровідністю . До.-О. належать також роботи по термодинаміці, магнітооптикі радіоактивності. Нобелівська премія (1913).

  Соч.: On the changes of the electrical resistance of pure metals at very low temperatures. V. The disappearance of the resistance of mercury, «Communication from the Physical Laboratory at the University of Leiden», 1911 № 122, р. 13.

  Літ.: Кєєзом Ст, Гелій, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1949 (є бібл. праць До.-О.).

Х. Камерлінг-Оннес.