Календар, друкарське видання у вигляді таблиці або книжки, що містить перелік місяців, чисел, днів тижня, вказівки свят, часто астрономічні відомості. Розрізняють: табель-календар (таблиця з переліком днів року); перекидний календар, листки якого перекидаються на спеціальній підставці; відривний К.; настольний До. (книга з детальним описом ювілеїв, знаменних дат і ін. відомостей); діловий До. (для запису на пам'ять); кольоровий ілюстрований До. (серед них До., що скріпляють у вигляді книги або альбому, настенниє До., переважно рекламні або дарунки, є рядом місячних табелів з репродукціями, декоративним малюнком, кольоровою фотографією).
В Древньому Римі До. спочатку називали книги, в які кредитори записували відсотки, що вносилися щомісячно в дні календ (звідси назва), пізніше До. стали іменувати книги, що розписують культові свята, дні народження імператорів, дні зборів сенату. Найбільш древній з тих, що дійшли до нас римських До. відноситься до 354 н.е.(наша ера)
Відомі багаточисельні списки і збірки з переліком свят, оповідей про християнські святі (називають До., святцями, мартирологами, мінеямі). У православних слов'ян До. називають місяцесловом. В середні віки видання До. знаходилося в руках церкви, з 14 ст з'являються і К. світського вмісту. На Русі перша спроба якось регламентувати, в які дні що робити і чого не робити, була зроблена в «Ізборнику» Святослава (1076). Потім, коли з 16 ст до Росії почали проникати До. із заходу, по їх подібності стали складати і вітчизняний До. (наприклад, «Річний разпісь, або месячило» на 1670). Систематичний випуск друкарських настенних До. почався в Росії при Петре I. Якнайповнішим з тих, що дійшли до наших днів є т.з. Брюсов календар складений московським книговидавцем Ст А. Кипріяновим. До. був виданий на 6 таблицях і містив поряд з корисними астрономічними відомостями т.з. прогностік — передбачення погоди, урожаїв, воєн, хвороб по положенню небесних світил. Характерний, що «прогностику» предпослана фраза, що «війну і світ власне із звездочтенія провещаті неможлива справа».
З 1727 виняткове право видання До. здійснювала Петербурзька академія наук. З 1770 До. іменувалися месяцесловамі. Друкувалися вони незначними накладами (17—18 тис. екз.(екземпляр)) і продавалися за украй високими цінами. В середині 19 ст месяцеслови містили немало історичних, астрономічних, географічних, метеорологічних і інших відомостей, приводили дані про ж.-д.(железнодорожний) і пароплавному транспорті. З 1865 До. починають видаватися приватними особами. Одним з перших приватних російських видавців До. був А. А. Гатцук, чех за національністю.
На початку 20 ст книговидавець І. Д. Ситін організував видання дешевих, яскраво оформлених До. для народу. Широко відомі його настольниє «Загальнокорисний календар», «Загальний російський календар», містять безліч корисних відомостей. Загальний наклад ситінських настольних До. досяг небувалої донині цифри — 6 млн. екз.(екземпляр) Пізніше, за підтримки Л. Н. Толстого, Ситін налагодив випуск відривного До., наклад якого складав 8 млн. екз.(екземпляр) Поряд з ними виходили дорогі К.: «Цар. Ілюстрований календар-альманах», «Загальний календар» Р. Гоппе, «Російський календар» А. С. Суворіна і ін. Випускалися До. для осіб різних професій (військових, юристів, бджолярів і тому подібне) і по інтересах (господарські, дитячі, жіночі). У 1899—1915 П. Н. Аріан видавала «Перший жіночий календар». Більшовицьким видавництвом «Зерно» був випущений настольний «Календар для всіх на 1908 рік», спеціально для якого В. І. Ленін в 1907 написав статтю «Міжнародний соціалістичний конгрес в Штутгарті».
Після Жовтневої революції, коли в лютому 1918 юліанський До. був замінений григоріанським, першим До., віддрукованим в друкарні Ситіна, був настільний «Радянський календар» на 1919 — видання ВЦИК РРФСР. Надалі поряд з відривними і перекидними До. виходили і настольниє До. — «Загальний настольний календар», «Робочий настільний календар», «Селянський календар», «Червоне село» і ін.
В СРСР найбільш масовими і популярними є До., Політіздатом, що випускаються. Серед них — відривні До. загальної тематики (наклад близько 16 млн. екз.(екземпляр)), «Календар для жінок» (14 млн. екз.(екземпляр)), «Календар школяра» (2,5 млн. екз.(екземпляр)), а також «Настільний календар», кольорові ілюстровані До. — «Батьківщина», «В світі прекрасного» «Жіночий календар», «Молодіжний календар», «Спорт». Політіздатом випущені ілюстровані До. до 100-ліття з дня народження В. І. Леніна — До. «Ленін», до 150-ліття з дня народження К. Маркса — До. «Карл Маркс». Загальний наклад К. Політіздата досягає (1972) 40 млн. екз.(екземпляр) У інших центральних видавництвах СРСР виходять «Календар воїна», «Сільський календар», «Театральний календар», «Кінокалендар», «В світі музики», «Сто пам'ятних дат», «Зірочка» (До. для жовтенят) «Календар філателіста», «Календар знаменних і пам'ятних дат» і ін. Крім того, у ряді союзних і автономних республік випускаються відривні і настольниє До. на мовах народів СРСР.
В зарубіжних країнах широко поширені настінні ілюстровані Табелі-до. без текстового вмісту; у відривних До. зазвичай на оборотній стороні листків поміщаються різні вислови, головним чином на релігійно-етичні теми.
