Кайзерлінг Герман
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кайзерлінг Герман

Кайзерлінг (Keyserling) Герман (20.7.1880, Кені, нині Валмієрський район Латвійської РСР, — 26.4.1946, Інсбрук), німецький філософ і письменник. У 1900-х рр. займався природними науками в різних університетах Європи. Багато подорожував (в т.ч. кругосвітня подорож в 1911—12); у найбільш відомому його вигадуванні — «Путньому щоденнику філософа» (1919) До. прагне «вчувствоваться» в багатообразні форми культури і життя різних народів виходячи з ідеї «самоосуществленія в подорожі крізь світ». Основні мотиви іррационалістічеськой філософії До. близькі кругу ідей філософії життя : уявлення про філософію як «мудрість», інтуїтивне збагнення світу, аналогічне художній творчості; зіставлення інтелекту і душі; ідеал «нового синтезу духу і душі», повернення до цілісності буття, втраченої «європейською людиною» унаслідок однобічного переважання розуму, — через звернення до древньої філософії і особливо до східної (староіндійською і китайською) мудрості. Заснував в 1920 в Дармштадте «школу мудрості», а також «Суспільство вільної філософії»; з 1947 існує «Общество К.» у Вісбадене, яке з 1963 видавництво журналу «Terra Nova».

  Соч.: Die gesammelten Werke in 6 Bd, Bd 1 —, Darmstadt — Baden-baden, 1956 —; Das Gefüge der Welt, Münch., 1906; Philosophie als Kunst, 2 Aufl., Darmstadt, 1922; Das Reisetagebuch eines Philosophen, 7 Aufl., Bd 1—2, Darmstadt, 1923; Menschen als Sinnbilder, Darmstadt, 1926; Kritik des Denkens, Innsbruck, 1948.

  Ю. Н. Попів.