Кадомцеви, учасники революційного руху в Росії, брати. Батько їх Самуїл Евменьевіч — казначейський чиновник прогресивних поглядів; у його будинку бували політичні засланці, у тому числі Н. До. Крупськая, що відбувала в Уфі заслання, заходив в 1900 і Ст І. Ленін. Іван Самуїловіч До. [4(16) .12.1884, Уфа, — 14(27) .1.1918, Уфа], у революційному русі з 1900. Член Комуністичної партії з 1902. Освіта середня. Під час Революції 1905—07 член Уфімського комітету більшовиків, очолював бойових дружин на Уралі; організовував технічні групи для виготовлення бомб і перевезення зброї з-за кордону. Делегат 1-ої конференції військових і бойових організацій РСДРП (листопад — грудень 1906 в Таммерфорсе). З 1908 в еміграції; переправляв до Росії більшовицьку літературу. З 1914 вів революційну роботу в армії і серед робітників Уралу. У жовтневі дні 1917 в Москві брав участь в узятті Кремля, був членом Московської ради. Потім на Уралі організовував Червону Гвардію. Михайло Самуїловіч До. [8(20) .11.1886, Уфа, — 3.6.1918], член Комуністичної партії з 1905. За організацію революційних виступів в 1905 виключений з кадетського корпусу Симбірського. Під час Революції 1905—07 був інструктором бойових дружин при обл. комітеті більшовиків Уралу; арештований, засуджений на вічну каторгу. У 1917—18 організовував Червону Гвардію на Уралі; брав участь в боротьбі з білогвардійськими військами отамана А. І. Дутова. Очолював оборону Самари під час чехословацького заколоту. Убитий в бою під Самарой. Еразм Самуїловіч До. [24.2(8.3) .1881, Бірськ, — 6.3.1965, Москва], член Комуністичної партії з 1901. Закінчив кадетський корпус в Оренбургу і Павлівське військове училище в Петербурзі. Учасник російсько-японської війни 1904—1905, вів революційну роботу серед солдатів. З листопада 1905 організатор і керівник бойових організацій на Уралі, начальник штабу бойових дружин при обл. комітеті більшовиків. З березня 1906 в Петербурзі член військово-бойового центру при ЦК більшовиків, організатор центральної інструкторської школи бойових дружин. Делегат 1-ої конференції військових і бойових організацій РСДРП (1906), на якій вибраний членом Тимчасового бюро військових і бойових організацій. У 1908 арештований, засланий, в кінці 1909 біг із заслання за кордон. З 1914, повернувшись до Росії, вів революційну роботу на Уралі, в Петербурзі. Учасник Лютневої і Жовтневої революцій 1917 на Уралі. У роки Громадянської війни 1918—20 на командних посадах в Червоній Армії, потім на партійній і господарській роботі. Нагороджений орденом Леніна.
