Бондарів Павло Петрович (р. 29.7.1915, Петроград), російський радянський кіноактор, народний артист РРФСР (1965). У 1935 закінчив Ленінградський театральний інститут, до 1944 працював в Ленінградськом Новому ТЮЗ(Театр юного глядача) е. Дебютував в кіно у фільмі «Повноліття» — роль Міхася (1935). Зіграв роль А. М. Горького у фільмах «Яків Свердлов» (1940, грав тут також Льоню Сухова), «Педагогічна поема» (1955), «Пролог» (1956). Вдало виступав в ліричних комедіях: Мухин («Антон Іванович сердиться», 1941), Рибальченко («Медовий місяць», 1956) і ін. Кращі ролі: майор Федотов («Подвиг розвідника», 1947), Олексій Мересьев («Повість про справжню людину», 1948) і Володимир Старіцкий (у фільмі режисера С. М. Ейзенштейна «Іван Грозний», 1—2 серії, 1945, 1958). У фільмі «Іван Грозний» зіграв також ролі Халдея і царського духівника Євстафія.
З 1965 виступає і як режисер — поставив фільми «Музиканти одного полку» (спільно з Р. С. Казанським; грав роль Чулковського), в 1970 — «Снігуронька» по п'єсі А. Н. Островського (грав роль царя Берендея; був також сценаристом фільму). Державна премія СРСР (1948, 1949, 1951). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.
Літ.: Розіна В., Соловьева І., П. П. Бондарів, М., 1951.
