Кабала (від араб.(арабський) кабала — розписка в здобутті чого-небудь, зобов'язання), 1) важка форма особистої залежності, зазвичай пов'язана з позикою. На Русі термін «До.» з'явився на рубежі 14—15 вв.(століття) До. називалися також юридичні акти, що оформляли боргові зобов'язання. 2) Повна, украй важка залежність пригноблюваної, експлуатованої людини, підневільне положення.
