Кабальовський Дмитро Борисович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кабальовський Дмитро Борисович

Кабальовський Дмитро Борисович [р. 17(30) .12.1904, Петербург], радянський композитор, педагог і громадський діяч, народний артист СРСР (1963), доктор мистецтвознавства (1965), дійсний член Академії педагогічних наук СРСР (1971). Член КПРС з 1940. Закінчив Московську консерваторію по класу композиції Н. Я. Мяськовського (1929) і по класу фортепіано А. Б. Гольденвейзера (1930). З 1939 професор Московської консерваторії. Був головним редактором журналу «Радянська музика» (1940—46); з 1954 член колегії міністерства культури СРСР. З 1952 секретар Союзу композиторів СРСР; очолює комісію з музично-естетичного виховання дітей і молоді. Член Ради директорів Міжнародного суспільства музичного виховання. Член Радянського комітету захисту світу (1953). Виступає як піаніст і диригент, виконуючи свої твори.

  Основою більшості творів До. є сучасна соціально значна тематика. Часто звертається він до образів радянської молоді і дітей: тріада концертів — скрипковий (1948; Державна премія СРСР, 1949), 1-й віолончельний (1949), 3-й фортепіанний (1952), кантати, дитячі пісні і фортепіанні п'єси. Велике місце в творчості композитора займає лірика. У музиці До. переважають сонячні тони, ясна пісенна виразність, життєрадісна енергія, завзяття, гумор. В той же час До. зберіг трагічні події Великої Вітчизняної війни 1941—45, наприклад в опері «Сім'я Тараса» (1950; Державна премія СРСР, 1951) по повести Б. Горбатова «Нескорені» — про боротьбу радянських людей проти фашистських загарбників. У опері «Кола Брюньйон» (1937; 2-я редакція 1968, Ленінська премія, 1972) по Р. Роллану, поряд з ліричною темою, розкривається соціальний конфлікт. До. належать також опери «У вогні» («Під Москвою», 1943), «Никіта Вершинін» (1955), «Сестри» (1969). До. багато працює в симфонічному і кантатно-ораторіальному жанрах. Він автор 4 симфоній (1932, 1933, 1934, 1956), концертів з оркестром — 3 для фортепіано (1929, 1936, 1952), для скрипки (1948), 2 для віолончелі (1949, 1964), сюїти для хору і оркестру «Народні месники» (1942), кантати «Ленінці» (1959), «Реквієму» для солістів, 2 хорів і оркестру на слова Р. Рождественського (1963; Державна премія РРФСР ім. Глінки, 1966) і ін. Серед камерних проїзв.(твір) До. — 2 струнних квартету (№ 2, 1945; Державна премія СРСР, 1946), 24 прелюдії для фортепіано і ін. Написав музику до ряду фільмів і драматичних спектаклів. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Ізбр. статті про музику, М., 1963; Про трьох китів і багато що інше. Книжка про музику, М., 1970.

  Літ .: Грошева Е. Д.. Кабальовський, М., 1956; Абрамовський Р., Д. Кабальовський, М., 1960; Данільовіч Л., Творчість Д. Би. Кабальовського, М., 1963; Глезер Р. Ст, Д. Би. Кабальовський, М., 1969; Назаревський П., Д. Би. Кабальовський. Нотографічеський і бібліографічний довідник, М., 1969; Пожідаєв Р. А., Д. Би. Кабальовський. Розповіді про життя і творчість, М., 1970.

  Л. Ст Данільовіч.

Д. Би. Кабальовський.