Зімянін Михайло Васильович [р.8(21) .11.1914, Вітебськ], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1939. Народився в сім'ї робітника-залізничника. У 1939 закінчив Могильовський педагогічний інститут. З 1939. на комсомольській роботі: у 1940—46 перший секретар ЦК ЛКСМ Білорусії. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 учасник партизанського руху в Білорусії. У 1946 другий секретар Гомелського обкому партії. У 1946—47 міністр освіти Білорусії. У 1947—53 секретар, другий секретар ЦК КП Білорусії. У 1953—56 в апараті МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР. У 1956—57 надзвичайний і повноважний посол СРСР в ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам). У 1958—60 член колегії МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР. У 1960—65 надзвичайний і повноважний посол в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка). У 1965 заступник міністра закордонних справ СРСР. З вересня 1965 головний редактор газети «Правда». Голова правління Спілки журналістів СРСР (з 1966). Делегат 19—24-го з'їздів партії: на 19-м-коді, 23—24-м-код з'їздах обирався член ЦК КПРС; на 20-м-коді, 22-м-кодом — членом Центральної ревізійної комісії КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го, 7—8-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
