Зідж (араб. і перс.(персидський) зідж — астрономічні таблиці, довідники), астрономічні таблиці, як правило, включали каталоги зірок; складалися в середні віки в багатьох країнах Сходу. Відомі десятки З. різних авторів. Якнайповнішими є «Зідж Ельхані» і «Зідж Улугбек». «Зідж Ельхані» — одна з основних праць Марагинськой обсерваторії 13 ст Складений під керівництвом і при безпосередній участі азербайджанського астронома Насиреддіна Туси . Містить каталог яскравих зірок і обширну передмову, що включає географічні таблиці, а також таблиці синусів і тангенсів, вірні, як правило, до 5-го десяткового знаку.
«Зідж Улугбек», або «Зідж і джадіді Гурагоні» («Нові таблиці Гурагонськие») — один з найповніших і детальних З., складених в Самарканді, в Улугбека обсерваторії . Містить каталог положень 1018 зірок в екліптичній системі координат, більшість яких отримана із спостережень в Самарканді. Введення містить зведення астрономічних знань на Сході в 15 ст і включає багаточисельні таблиці для астрономічних обчислень. Серед них таблиці синусів і тангенсів, вірні, як правило, до 9-го десяткового знаку. «Зідж Улугбек» представляє вищий рівень, яким досягла астрономія на Сході до початку оптичних спостережень.
Літ.: Мамедбейлі Р. Д., Засновник Марагинськой обсерваторії Мухаммед Насиреддін Туси, Баку, 1961; Кари Ніязов Т. Н., Астрономічна школа Улугбека, Ізбр. праці, т. 6, Таш., 1967; Гевелій Ян, Атлас зоряного піднебіння, вступ. ст. Ст П. Щеглова, Таш., 1968.
