Зульфія (повне ім'я і прізвище — Зульфія Ісраїлова) [р. 1(14) .3.1915, Ташкент], узбецька радянська поетеса. Член КПРС з 1953. Перша збірка віршів — «Сторінки життя» (1932). У роки Великої Вітчизняної війни 1941 —45 З. писала патріотичні вірші. Вірші «Хулькар» (1947), «Я пою зорю» (1950, русявий.(російський) пер.(переведення) 1951) змальовують післявоєнне життя, відтворюють образ радянської жінки-трудівниці. Багато віршів З. присвячені боротьбі за мир, дружбі народів (збірка «Близькі серцю моєму», 1958; «Серце в дорозі», 1966). З. — лірик, співець природи («Дар долини», 1966; «Моя весна», 1967; «Водопад», 1969). Автор лібретто опери «Зейнаб і Аман» (по поемі Х. Алімджана).
Соч.: Танланган асарлар, Тошкент, 1959; Ш'ерлар, Тошкент, 1963; Куйларім сизга, Тошкент, 1965; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лірика, М., 1958; Вірші, Таш., 1959; Вірші, М., 1961.
