Зубчасте з'єднання, шліцьове з'єднання, здійснюється за допомогою виступів (зубів на валу) і відповідних западин (шліців) в отворі деталі. Залежно від профілю зубів розрізняють З. с.: прямобочноє (найбільш поширене), евольвентноє, дрібнозубе трикутне ( мал. 1 ). У прямобочних З. с. незагартовані деталі центрують на валу по зовнішньому діаметру ( мал. 2 , а), загартовані з шліфованою центруючою поверхнею отвору — по внутрішньому діаметру ( мал. 2 , би), в разі невисоких вимог до точності центрування і при значному навантаженні — по бічних сторонах зубів ( мал. 2 , в). У евольвентних З. с. центрування нерухомого з'єднання деталей здійснюють по бічних сторонах або по зовнішньому діаметру; у трикутних З. с. — лише по бічних сторонах. За умовами роботи З. с. бувають рухливі (що ковзають) і нерухомі з щільною посадкою і кріпленням деталі від осьового зсуву.
