Зональність рудних родовищ, закономірна зміна хімічного і мінерального складу руд в просторі, що приводить до утворення рудних зон з переважанням тих або інших металів. Розрізняють первинну зональність, обумовлену процесами формування родовищ корисних копалини, і вторинну — що виникає у зв'язку з перетворенням рудних тіл поблизу поверхні Землі при їх окисленні (див. Зона окислення родовищ ). Виділяють зональність: 1) рудних провінцій, яка обумовлюється закономірним формуванням певних груп рудних родовищ, що послідовно виникають в процесі розвитку земної кори; 2) рудних полів, що визначається чергуванням покладів руд різних металів при переході від одного краю рудного поля до іншого; 3) рудних тіл, що характеризується закономірною зміною мінерального і металевого складу руди в їх контурах. При цьому зміна складу руд може відбуватися по їх ширині, довжині і глибині. Зміна з глибиною називається вертикальною зональністю, в якій виділяються два різновиди: 1) стадійна (пульсаційна), виникаюча унаслідок послідовного переривистого вступу в рудну порожнину змінних по складу порцій рудообразующего речовини, які на різних рівнях по вертикалі формують в контурах рудних тіл контрастні по мінеральному складу зони; 2) фаціальна, така, що утворюється при послідовному відкладенні різних мінеральних комплексів в процесі просування рудообразующего речовини з надр Землі до її поверхні і що характеризується поступовою зміною мінеральних комплексів в контурах рудних тіл з утворенням неконтрастних по складу зон.
