Зоб у людини, збільшення щитовидної залози унаслідок розростання її лімфоїдної функціональної (паренхіми) тканини або сполучно-тканинної строми. Розростання (проліферація) тиреоїдного епітелію може захопити всю паренхіму щитовидної залози (дифузний З.) або виникати на окремих ділянках (вузлуватий З.). Незначне збільшення щитовидної залози може спостерігатися в період статевого дозрівання, під час менструації, вагітності і лактації. Виникнення З. може бути пов'язано з рядом захворювань — зобом дифузним токсичним, тиреоїдитом, пухлиною щитовидної залози, а також із З. спорадичним і ендемічним.
З. може бути однобічним, двостороннім; частіше розташовується на шиї інколи — за грудиною (загрудинний З.); зазвичай З. змінює контури шиї; при загрудинному і глибоко розташованому З. контури шиї можуть залишатися нормальними. З. супроводиться порушенням функції щитовидної залози, але при еутіреоїдной формі порушення функції може і не бути. Спорадичний З. зустрічається в різних місцевостях і обумовлений ендогенним (залежним від внутрішніх причин) дефіцитом йоду в організмі. Ендемічний З. зустрічається в певних біогеохімічних провінціях з недостатністю йоду в повітрі, воді, грунті і продуктах харчування (замість 200—220 мкг в організм людини поступає 80—20 мкг йоду і менше). Недостатність йоду в довкіллі може бути посилена несприятливими екзогенними (соціально-побутові і санітарно-гігієнічні умови) і ендогенними (вагітність, лактація, гіповітаміноз, глистова інвазія і ін.) чинниками. Дефіцит йоду інколи виникає унаслідок різних інфекційних захворювань інтоксикацій. Відносна йодна недостатність може з'явитися при порушенні співвідношення в організмі йоду з деякими хімічними сполуками (кальцію, фтору і ін.). Ендемічний З. зустрічається майже у всіх країнах світу, переважно у високогірних областях, в долинах, в передгір'ях, на вододілах, в болотистих, піщаних, торф'яних областях і майже не зустрічається в чорноземних зонах.
Профілактика З. включає: оздоровлення населення (санація зіву, порожнини рота, дегельмінтизація) і поліпшення санітарно-гігієнічних умов побуту (чистота жител, впорядкування водопостачання, повноцінність живлення і ін.); індивідуальну і групову йодну профілактику (вживання йодованої куховарської солі); раннє виявлення і диспансерне спостереження за хворими із З. Лікування: залежно від форми і проявів З. — препарати йоду, тиреоїдин, тріїодтіронін, дийодтирозин. При вузловому і змішаному З., так само як і при відсутності успіху від консервативного лікування дифузного З., хірургічна операція.
