Знаки відмінності військовослужбовців, знаки на форменому одязі військовослужбовців для позначення персональних військових звань, приналежності до вигляду озброєних сил, роду військ, службі. У СРСР встановлюються Президією Верховної Ради СРСР.
В сучасних арміях як З. р. ст застосовуються погони, знаки на головних уборах, погонах і петлицях, емблеми, нагрудні і нарукавні знаки, канти і лампаси. У Росії в стрілецькому війську (16—17 вв.(століття)) початкові люди (офіцери) відрізнялися від рядових покриємо одяг, озброєнням, а також мали тростину (посохнув) і рукавиці або рукавички із запастьямі. У регулярній російській армії, створеній Петром I, унтер-офіцери (сержанти) відрізнялися від рядових золотим галуном, нашитим на обшлагу і довкола полий капелюхи; у офіцерів золотий галун був нашитий по бортах каптана або камзола, по краях обшлага і кишенькових клапанів. Офіцери мали нагрудні знаки, трибарвний шарф з срібними або золотими кистями і шпагу з визолоченним ефесом. У Росії в 1801 були введені погони різних кольорів для різних частин. У 1801 погони для офіцерів були замінені еполетами . Спочатку погони носилися на одному або обох плечах (залежно від роду військ), пізніше — на обох плечах; на них нашивалися або вишивалися номера з'єднань, частин або заголовні букви їх найменувань, а також вензелі, привласнені військовим частинам. У 1827 для визначення військових звань офіцерів і генералів на їх еполети були введені зірочки: на еполетах прапорщика — 1; підпоручика, майора і генерал-майора — 2; поручика, підполковника і генерал-лейтенанта — 3; штабс-капітана — 4; у капітанів, полковників і повних генералів на еполетах зірочок не було; еполети генералів, штаб- і обер-офіцерів відрізнялися формою. У 1843 введені З. р. ст молодшого командного складу: на погонах фельдфебелів — нашивання із золотистого галуну, а у унтер-офіцерів з білого басону. У 1854 вводяться погони на похідне обмундирування офіцерів і генералів. Звання у офіцерів позначалися числом зірочок і кольорових просвітів (подовжніх смужок) на погонах; у генералів числом зірочок і зигзагоподібним просвітом на погонах. Еполети були залишені лише на парадному обмундируванні. Напередодні 1-ої світової війни 1914—18 на похідному обмундируванні введені погони захисного кольору.
Із створенням Червоної Армії для визначення приналежності до її складу в 1918 був введений червоноармійський нагрудний знак у вигляді вінка з лаврової і дубових віток, поверх якого поміщалася п'ятикутна зірка, покрита червоною емаллю. В центрі зірки знаходилася емблема — плуг і молот. У липні 1918 встановлений значок — кокарда для головного убору червоноармійців і командирів (п'ятикутна червона зірка з емблемою плуг і молот в центрі). На комірах шинелей, гімнастерок нашивалися петлиці кольором по роду військ. Вперше З. р. ст в РККА введені в січні 1919 у вигляді нарукавних знаків з яскраво-червоного сукна, які нашивалися на лівий рукав гімнастерки і шинелі над обшлагом. Нашивання складалися з п'ятикутної зірки червоного кольору, під якою розміщувалися З. р. ст ( ілл. ). У ВМФ(військово-морський флот) З. р. ст командного складу розміщувалися на обох рукавах вище обшлага у вигляді горизонтальних нашивань з позолоченого галуну. Відмінність між категоріями командного складу визначалася кількістю нашивань і їх шириною. З введенням в січні 1922 для особового складу РККА нової єдиної форми одягу З. р. ст стали розміщуватися на спеціальному клапані, який нашивався на лівий рукав шинелі і гімнастерки по середині рукава з сукна кольором по роду військ з яскраво-червоним кантом ( ілл. ). Всім пологам військ, управлінням і установам військового відомства були введені емблеми на петлицях шинелей і гімнастерок. На червоноармійському значку замість плуга і молота стали змальовувати серп і молот. З 1924 З. р. ст стали виготовлятися з червоної міді, прикріплялися вони на петлицях. Старшому командному складу в березні 1925 замість квадратів введені прямокутники.
В грудні 1935 у зв'язку з введенням персональних військових звань З. р. ст встановлені відповідно привласненому званню (див. Звання військові ). З. р. ст командного складу розміщувалися на петлицях і на рукавах вище за обшлаг ( ілл. ). На петлицях військово-політичного складу золотої окантовки і емблеми роду військ не було, на рукавах вважалася червона п'ятикутна зірка з серпом і молотом. З. р. ст для військово-стратегічного, військово-юридичного, військово-господарчого, адміністративного, військово-медичного і військово-ветеринарного складів носилися лише на петлицях, у військовослужбовців ВМФ(військово-морський флот) З. р. ст малися в своєму розпорядженні лише на рукавах. У липні 1940 у зв'язку зі встановленням генеральських військових звань були введені З. р. ст на петлицях: генерал-майора — 2, генерал-лейтенанта — 3, генерал-полковника — 4, генерала армії — 5 металевих зірочок і нарукавні З. р. в.: генералам (до генерал-полковника включно) — вишита мала золота зірка і один косинець з золотого галуну, внизу кант по роду військ; генералові армії — вишита велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець із золотого галуну; З. р. ст вищого командного складу, введені в 1935, були скасовані. На петлицях і на нарукавних знаках Маршала Радянського Союза встановлені вишиті золотом 2 лаврових вітки і емблема серп і молот. У зв'язку зі встановленням додаткових військових звань були введені З. р. ст на петлицях молодшого лейтенанта — 1 квадрат підполковника — 3 прямокутники, полковника — 4 прямокутники. У січня 1941 встановлені нові З. р. ст для молодшого начальницького складу (відповідно до військових звань, встановлених в листопаді 1940) — петлиці кольором по роду військ або служби, з суконним кантом кольором по роду військ і червоним подовжнім просвітом. На петлицях розміщувалися З. р. в.: старшина — 4 емалевих трикутника, старший сержант — 3, сержант — 2, молодший сержант — 1.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 січня 1943 для особового складу Червоної Армії, а 15 лютого для особового складу ВМФ(військово-морський флот) введені погони. Указом Президії Верховної Ради від 26 червня 1969 для генералів, адміралів і офіцерів встановлені погони із золотистого або сріблястого галуну для парадної і парадно-вихідної форми одягу і із захисного галуну для повсякденної і польової форм одягу, а для сержантів, старшин, солдатів і матросів — з тканини (галуну) за кольором пологів військ при всіх формах одягу. На погонах відповідно привласненому військовому званню розміщуються З. р. ст у вигляді зірочок, просвітів, нашивань, а також емблеми або трафарети, вказуючі на приналежність до вигляду озброєних сил або роду військ (службі); у ВМФ(військово-морський флот) поряд з погонами є нарукавні З. р. ст у вигляді нашивань ( ілл. ). У 1970 нарукавні З. р. ст для рядового і сержантського складу введені і в ін. видах озброєних сил ( ілл. ).
В більшості іноземних армій З. р. ст на погонах складаються з поперечних або зигзагоподібних нашивань, зірочок і емблем ( ілл. ).
Літ.: Віськоватов А. Ст, Історичний опис одягу і озброєння Російських військ, 2 видавництва, ч. 1—27, СП(Збори постанов) Би, 1899-1944; Ілюстрований опис обмундирування і знаків відмінності Радянської Армії (1918—1958 рр.), Л., 1960.
