Зміїна отрута
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Зміїна отрута

Зміїна отрута, отруйні виділення слинних залоз деяких видів змій. З. я. — негуста безбарвна, солом'яно-жовта або зеленувата рідина; складається з альбуміну, глобулінів, ферментів, води, солей і ін. У сухому вигляді зберігається до 23 років. Властивості отрути різних змій неоднакові: отрута гадюки містить геморрагин, що викликає крововиливу, отрута кобри багата нейротоксином, що приголомшує нервову систему. Тому і наслідки укусу різних змій виявляються по-різному. При укусі гадюки — біль, набряк в області укусу, геморрагії шкіри з утворенням міхурів (інколи з омертвінням тканин); укус кобри викликає задишку, серцебиття, запаморочення, нудоту, інколи — блювоту, загибель походить від паралічу дихального центру. Отруту кобри, щитомордника і гримучої змії надає дія, що антикоагулює, на кров, отрута гадюки — що коагулює. У СРСР зустрічається 14 видів отруйних змій: кобра, гюрза, піщана ефа, щитомордник, гадюки — звичайна, піщана, Казнакова, вірменська і ін. Профілактика укусів: носіння високого взуття, дотримання обережності в походах, при польових роботах і т.п. З. я. надзвичайно швидко поширюється в організмі пострадавшего, тому накладення тугої перетяжки вище місця укусу, розрізи, припікання не лише безцільні, але і шкідливі. Перша допомога: повна нерухомість укушеної кінцівки, накладення шин на неї, рясне пиття (чай, кава, вода). Найбільш ефективне засіб — специфічна протизміїна сироватка, яку готують із З. я. Малі дози З. я. застосовують для лікувальної мети: отрута гадюки Рассела — для тампонування ясен, що кровоточать, у хворих гемофілією після видалення зубів; отрута кобри — як болезаспокійливий засіб; отрута гримучої змії і кобри — для лікування епілепсії, бронхіальної астми і ін. Із З. я. готують лікувальні препарати, що надають болезаспокійливу і протизапальну дію; застосовують для лікування невралгій, мишечних болів, хронічних захворювань суглобів і ін. Препарати З. я. випускають у вигляді мазей (віпросал, віпратокс), рідше — розчину для підшкірного і внутрішньом'язового введення (віпраксин, віперактін і ін.). Протипоказане лікування З. я. при туберкульозі, гарячкових станах, загальному виснаженні, порушеннях кровообігу, важких захворюваннях печінки і нирок.