Земельний кадастр, сукупність достовірних відомостей про природне, господарське і правове положення земель.
В СРСР ведення З. до. Передбачено Основами земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1968 (ст. 46). Державний облік земель ведеться по єдиній для всієї країни системі; включає дані реєстрації землекористуванні, обліку кількості і якості земель, бонітіровки грунтів і економічної оцінки всіх без виключення земель єдиного державного земельного фонду. Ці дані необхідні для організації раціонального використання земель і їх охорони, планерування народного господарства, раціонального розміщення і спеціалізації з.-х.(сільськогосподарський) виробництва, меліорації земель і т.д., а також для проведення інших народно-господарських заходів, зв'язаних з використанням землі. Порядок ведення кадастру, форми документації, періодичність уточнення і оновлення даних встановлюються Радою Міністрів СРСР.
З. до. ведуться і в зарубіжних соціалістичних країнах. У більшості європейських соціалістичних країн проведені великі роботи по оновленню З. до., складених до встановлення народної влади.
В більшості буржуазних держав також ведуться З. до., дані яких широко використовуються при податковому обкладенні землевласників, реєстрації поземельних операцій застави земель і т.д.