Зборовський договір 1649, «Декларація» 1649, поміщений між Богданом Хмельницьким і польським королем Яном Казимиром 8(18) серпня після перемоги української армії 5—6 (15—16) серпня над польським військом під р. Зборовом (див. Зборовськоє битва 1649 ). По З. д. козацьке військо розміщувалося в Київському, Черніговськом і Брацлавськом воєводствах, де заборонялося перебування польських військ і єзуїтів; козацький реєстр доводився до 40 тис. чіл. На адміністративні посади повинні були призначатися православні українські шляхтичі; питання про відміну церковної Брестської унії 1596 передавався на вирішення сейму у Варшаві. В результаті З. д. Поднепровье залишалося під владою українського гетьмана; позиції польських панів і уряди були ослаблені, що задовольняло в відомій мірі вимоги українських феодалів, козацької старшини, частини реєстрового козацтва і духівництва. Але З. д. не відповідав інтересам широких народних мас, т.к. крестьяне залишалися під владою польських панів, що поверталися в свої маєтки; Україна по З. д. як і раніше залишалася у складі Мови Посполитої. Обурення народних мас, загострення класових протиріч на Україні, а також небажання польської сторони дотримувати умови З. д. (сейм не затвердив З. д.) привели до відновлення військових дій на початку 1651.
Істочн.: Возз'єднання України з Росією. Документи і матеріали, т. 2, М., 1953.
Літ.: Возз'єднання України з Росією 1654—1954, Сб. ст., М., 1954; Голобуцкий Ст А., Дипломатична історія визвольної війни українського народу 1648—1654 рр., До., 1962.
