Зберігання, в цивільному праві зобов'язання, яке виникає на підставі договору або через закон. За договором одна сторона (охоронець) зобов'язалася зберігати передане нею майно і повернути його в збереженні іншій стороні. У русявий.(російський) дореволюційному законодавстві договір Х. називався поклажею, а його учасники — поклажодавцем (цей термін зберігся і понині) і поклажоприймальником. У СРСР договір Х. регулюється ГК(Цивільний кодекс) союзних республік (статті 422—433 ГК(Цивільний кодекс) РРФСР) і спеціальними правилами. Сторонами договору можуть бути громадяни і соціалістичні організації. Якщо в договорі беруть участь громадяни і вартість що здається на Х. майна понад 100 крб., він має бути поміщений письмово. Х. безоплатно, якщо інше не передбачене законом або договором. Охоронець не має права користуватися зданим на Х. майном, якщо це не обумовлено договором. При втраті або недостачі майна охоронець зобов'язаний відшкодувати його вартість, при пошкодженні — суму, на яку знизилася його вартість. організації, для яких Х. є одній з цілей статутної діяльності (ломбарди, камери Х., готелі, холодильники і ін.), несуть підвищену відповідальність — вони відповідають не лише за винну, але і за випадкову втрату, недостачу або пошкодження майна, і звільняються від неї лише за наявності непереборної сили . Див. також ст. Зберігання відповідальне .
