Заїмов
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Заїмов

Заїмов Володимир Стоянов (8.12.1888, Кюстенділ, — 1.6.1942, Софія), болгарський військовий і політичний діяч, генерал-полковник, Герою Радянського Союза (1972). Син учасника Квітневого повстання 1876 Стояна Заїмова. У 1907 закінчив кадетське училище. Учасник Балканських воєн 1912—1913 і 1-ої світової війни 1914—18. З 1927 брав участь в створенні болгарської артилерії. У 1934 очолював Військову лігу. У 1935 був призначений інспектором артилерії, але за республіканські погляди і як прибічник дружби з СРСР в кінці 1935 звільнений в запас і підданий тюремному висновку. З 1939 активно включився в антифашистську боротьбу. Виконував доручення компартії. 23 березня 1942 був арештований і потім після жорстоких тортур страчений на військовому полігоні в Софії. Звання генерал-полковника привласнене посмертно.

  Літ.: Данаїлов Л. і 3аїмов С., Генерал Володимир Заїмов, Софія, 1957; Поляків Ю. А., Видний болгарський антифашист генерал Володимир Заїмов, «Нова і новітня історія», 1962 № 3; Недів Н., Бележіт патріот і пріятел на С'ветськия с'юз, «Работнічесько справа», 1968, 8 дек.(грудень)