Заходер Борис Миколайович [6(18) .8.1898, маєток Борок, поблизу Горького, — 7.1.1960, Москва], радянський востоковед-медієвіст, доктор історичних наук (1941), професор (1941). Близько 20 років (з 1934) викладав в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). З 1944 завідувач Східним відділенням історичного факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) і старший науковий співробітник інституту сходознавства АН(Академія наук) СРСР. Досліджував історію і культуру країн Близького і Середнього Сходу, Середній Азії; їм вперше перекладені російською мовою «Сиясет-наме» Низам аль-Мулька (1949) і «Трактат про калліграфах і художників» Казі Ахмеда (1947), опублікований ряд робіт по арабській і персидській географічній літературі. З. — автор першого в Радянському Союзі підручника з історії Близького Сходу в середні віки (1944).
Соч.: Історія східного середньовіччя, М., 1944; Каспійське зведення відомостей про Східну Європу [t.1]—2, М., 1962—67. Повніший перелік робіт З. див.(дивися) в збірці: Близький і Середній Схід, М., 1962.
Літ.: Кузнецова Н. А., Б. Н. Заходер і його праці по історіографії і джерелознавству, в збірці: Іран, М., 1971.
