Захаров Георгій Федорович [23.4(5.5) .1897, с. Шилово, нині Золотовського району Саратовської області, — 26.1.1957, Москва], радянський воєначальник, генерал армії (1944). Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї селянина-бідняка. У 1915 покликаний в армію, закінчив школу прапорщиків (1916). Учасник 1-ої світової війни 1914—18, підпоручик. У жовтні 1917 вибраний командиром полку. З серпня 1919 в Червоній Армії, брав участь в Громадянській війні 1918—20 командиром роти. Закінчив піхотні курси (1920), курси «Постріл» (1923), Військову академію ним. Фрунзе (1933) і Військову академію Генштабу (1939). У 1939—41 начальник штабу Уральського військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 в серпні 1941 — травні 1942 начальник штабу 22-ої армії, начальник штабу Брянського фронту, заступник командувача військами Західного фронту, в травні — липні 1942 начальник штабу Північно-кавказького напряму і Північно-кавказького фронту, в серпні 1942 — лютому 1943 начальник штабу і заступник командувача військами Південно-східного, Сталінградського і Південного фронтів, в лютому — липні 1943 командувач 51-ою армією, в липні 1943 — червні 1944 командувач 2-ою гвардійською армією, в червні — листопаді 1944 командувач військами 2-го Білоруського фронту, в листопаді 1944 — березні 1945 командувач 4-ою гвардійською армією і з квітня 1945 заступник командувача військами 4-го Українського фронту. Після війни на командних посадах. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Суворова 2-ій мірі, Кутузова 1-ої міри і Богдана Хмельницького 1-ій мірі, медалями.
