Засодімський Павло Володимирович [1(13) .11.1843, Великий Устюг, — 4(17) .5.1912, Опеченський Посад, нині Боровічського району Новгородської області], російський письменник. Учасник «ходіння в народ» . Основна тема творчості З. — життя міської бідноти і післяреформеного селянства («Хроніка сіла Смуріна», 1874; «Повести з життя бідних», 1876; «Степові таємниці», 1880, і ін.). Критика основ суспільного пристрою поєднувалася в його творах з просвітницькими ілюзіями і народницькою ідеалізацією общини. Виступав як публіцист і письменник для дітей.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1-2, СП(Збори постанов) Би. 1895; Із спогадів, М., 1908.
Літ.: Гура Ст, Засодімський і його «Хроніка сіла Смуріна», в його кн.: З джерел життя, [Вологда], 1964; Якушин Н. І., По градах і селах. Нарис життя і творчості П. Ст Засодімського, [Вологда], 1965.
