Запоріжжя (до 1921 — Александровськ), місто, центр Запорізької області УРСР, на Дніпрі. Річковий порт (пристань Запоріжжя і порт ним. В. І. Леніна). Один з найбільших індустріальних і енергетичних центрів УРСР. Вузол залізниць. Населення 676 тис. чіл. у 1971 (289 тис. в 1939; 449 тис. в 1959). Ділиться на 5 міських районів.
Заснований в 1770 як фортеця Александровськая. З 1806 місто повіту. Робочі міста брали активну участь в Революції 1905—07. Радянська влада затвердилася 2(15) січня 1918. Інтенсивний розвиток промисловості З. почалося із спорудження Днепрогеса ним. В. І. Леніна. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 (з 4 жовтня 1941 по 14 жовтня 1943) був окупований німецько-фашистськими військами. З. був причинний величезний збиток. Після звільнення від німецько-фашистських загарбників місто і промисловість були повністю відновлені. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 грудня 1970 З. нагороджений орденом Леніна.
Провідні галузі промисловості — металургійна, електротехнічна, машинобудівна, хімічна. Абразивний комбінат. Заводи: «Запорожсталь», «Днепроспецсталь», феросплавів, вогнетривів, коксохімічний, «Кремнійполімер», моторобудівний, автомобільний, трансформаторний і ін. Енергетичною основою промислового комплексу З. є гідроелектростанція ним. В. І. Леніна (Днепрогес).
Промислові підприємства відокремлені від житлових кварталів широкою зоною зелених насаджень. Багато парків і скверів, пляжі. Композиційною основою генерального плану міста (1930, керівник І. І. Малоземов) служать комплекс ГЕС(гідроелектростанція) (див. ілл. ) і проспект Леніна. Побудовані: 11 лікарень, драматичний театр ним. Щорса (1947—53, архітектор С. Д. Фрідлін), концертний зал ним. М. І. Глінки (1948—53, архітектор Р. Р. Вегман); крупні житлові масиви, у тому числі Вознесенка (1950—60-і рр., архітектор Г. Г. Вегман і ін.); мікрорайон № 100—101 (1963—65, архітектор Г. Г. Вегман і ін.), мікрорайон Космічного шосе (1966—71, архітектор Л. Ст Зайців), Шевченківський мікрорайон (1968—70, архітектор С. П. Шестопал). Пам'ятник В. І. Леніну (бронза, гранує, 1964, скульптори М. Р. Лисенко, Н. М. Суходолів, архітектор Би. І. Пріймак, Ст Е. Добрий).
У З. — машинобудівний, педагогічний, медичний інститути; вечірнє відділення Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, філії Дніпропетровського металургійного інституту і Донецького інституту радянської торгівлі. 13 середніх спеціальних учбових закладів, у тому числі металургійний, індустріальний, електронних приладів, гідроенергетичний, будівельний технікуми, медичне, педагогічне, музичне училища. Цирк, філармонія. Краєзнавчий музей. Зона відпочинку на острові Хортиця.
