Запотоцкий Антонін
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Запотоцкий Антонін

Запотоцкий (Zápotocký) Антонін (19.12.1884, Заколані, поблизу Кладно, — 13.11.1957, Прага), діяч чехословацького і міжнародного робочого руху, державний і політичний діяч Чехословакії, письменник. Син Л. Запотоцкого . По професії каменетес. З 1900 брав участь в діяльності соціал-демократичної партії, в молодіжному русі. У 1907—11 секретар краєвій організації соціал-демократичної партії в Кладно і одночасно там же — секретар профспілкової організації. З 1919 один з керівників революційного крила соціал-демократичної партії (т.з. марксистською лівою), як делегат партії брав участь в 2-м-коді конгресі Комінтерну (Москва, 1920), де зустрічався с В. І. Леніном. Був одним з організаторів Грудневого політичного страйку 1920, голова Революційного комітету в Кладно. Разом з 3 тис. учасників страйки був арештований і знаходився 9 місяців в тюремному висновку. Зіграв важливу роль в створенні компартії Чехословакії (КПЧ). З часу її створення (травень 1921) — член ЦК, в 1922—1925 — Генеральний секретар КПЧ. Брав участь в роботі 6-го (1928) і 7-го (1935) конгресів Комінтерну (на останньому був вибраний кандидатом в член ІККИ), а також 4-го конгресу Профінтерна. У 1925—38 депутат Національних зборів від КПЧ, в 1929—39 член Політбюро ЦК КПЧ і секретар Центрального ради промислових союзів (Червоних профспілок). Важливу роль зіграв в організації крупних страйків з.-х.(сільськогосподарський) робітників (1929), металургів (1931), шахтарів (1932) і ін. Після заборони діяльності КПЧ (жовтень 1938) входив в її підпільний ЦК. Був арештований гітлерівцями (квітень 1939), знаходився у фашистських в'язницях і таборах, де брав участь в підпільній роботі. Після звільнення з висновку і повернення до Чехословакії (1945) був головою Центральної ради профспілок (до 1950 включно), член Президії (у 1945—54 Політбюро) ЦК КПЧ, депутат Національних зборів (1945—53). З лютого 1945 по червень 1948 заступник голови, з червня 1948 по березень 1953 голова уряду, з березня 1953 президент республіки. З. — автор багатьох статей по робочому руху, романи-хронік, присвячених революційному руху чехословацького пролетаріату.

  Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), пер.(переведення) з чеш.(чеський), т. 1—2, М., 1959. 

А. Запотоцкий.