Замах , одна із стадій скоєння злочину. По радянському кримінальному праву — умисна дія, безпосередньо направлена на скоєння злочину, але не доведене до кінця по причинах, не залежних від волі винного. Залежно від того, чи зробив винен все, що він вважав за необхідне зробити для здійснення свого наміру, розрізняють закінчене і нескінчене П.; залежно від вибраних засобів — придатне і непридатне П. Наказаніє за П. призначається згідно із законом, що передбачає відповідальність за відповідний злочин, з врахуванням характеру і міри суспільної небезпеки дій, міри здійснення злочинного наміру і причин, через які злочин не був доведений до кінця.
