Заломів Петро Андрійович [3(15) .5.1877, Нижній Новгород, нині Гіркий, — 18.3.1955, Москва], учасник революційного руху в Росії; прообраз героя романа М. Горького «Матір» — Павла Власова. Народився в сім'ї робітника, слюсар. У революційному русі з 1892. У 1901—02 в Сормове створив соціал-демократичну організацію. З травня 1901 член Ніжегородського комітету РСДРП. Один з організаторів демонстрації 1-го травня 1902 в Сормове; ніс Червоний прапор з гаслом «Геть самодержавство!». Був арештований, на суді виступив з яскравою мовою. В. І. Ленін дав високу оцінку поведінки З. і його товаришів на суді (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 7, с. 65). Засуджений до довічного заслання до Східного Сибіру. У березні 1905 при матеріальній підтримці М. Горького біг. Жив в Києві, потім в Петербурзі і Москві. Учасник Грудневого озброєного повстання 1905 в Москві, організатор бойових дружин. У 1906 після важкої хвороби відійшов від політичної діяльності. Після лютневої революції 1917 брав участь в організації Рад в Курській губернії. У роки Громадянської війни 1918—20 заарештовувався гайдамаками і денікінцями, піддавався звірячим катуванням, через що довго хворів. У 1925 вступив у ВКП (б). У 1929 брав участь в колективізації сільського господарства. Нагороджений орденом Леніна.
Соч.: Спогади, Горький, 1947.
Літ.: Сім'я Заломових. Збірка спогадів і документів, М., 1956; Макаров Р. Н., Робітник-революціонер Петро Заломов, М., 1963.
