Закруткин Віталій Олександрович [р. 14(27) .3.1908, Феодосія], російський радянський письменник. У 1932 екстерном закінчив педагогічний інститут Благовещенський ним. М. І. Калініна; у 1936 — аспірантуру Ленінградського педагогічного інституту ним. А. І. Герцена. У 1941 опублікував збірку статей «Пушкін і Лермонтов». Перша повість — «Академік Плющов» (1940). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Твори військової пори увійшли в книги «Коричнева чума» (1941), «Сила» (1942), «Кавказькі записки» (1947). Трудовим будням колгоспників-рибаків присвячений роман «Плавуча станиця» (1950; Державна премія СРСР, 1951). Опублікував 2 книги романа-епопеї «Створення світу» (книга 1—1955—56; книга 2—1967), що оповідає про крах старого і становлення нового світу, як про єдиний соціальний процес, що почався після 1917 і зачепив всі країни і народи. У творчій манері і мові З. відчутно вплив шолоховськой традиції. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Повести і розповіді, М., 1965; Колір блакитний. Сторінки про Михайла Шолохове. Ростов н/Д., 1963; Створення світу, кн. 1—2, М., 1968; Мати людська, М., 1969; Мати сиру земля. [Нариси. Вступ. ст. М. Алексєєва], М., 1970.
Літ.: Гегузін І. М., Дорога письменника. Про життя і книги Ст Закруткина, 2 видавництва, Ростов н/Д., 1968; Петелін Ст Ст, Віталій Закруткин. Літературний портрет, М., 1969; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 2, Л., 1964.
