Зайончковський (Zajączkowski) Ананіаш (12.11.1903, Вільнюс, —6.4.1970, Рим), польський сходознавець, академік Польської АН(Академія наук) (ПАН; 1952), професор Варшавського університету (з 1935). У 1953—68 директор інституту сходознавства ПАН. Автор багаточисельних робіт по мовах, історії і культурі тюркоязичних народів. Найважливіші дослідження присвячені аналізу етнічного складу держави мамлюков, Хазара каганата, Золотої Орди, а також вивченню доріг розселення тюркських народів, староосманських літературних пам'ятників і турецької палеографії.
Соч.: Słownik arabsko-kipczacki..., Warsz., cz. 1, 1958, cz. 2, 1954; Najstarsza wersja turecka «Husräv u Širin» Qutba, cz. 1—3, Warsz., 1958—61; Turecka versja Šah-nāme z Egiptu Mameluckiego, Warsz., 1965; Sto sentencyj i apoftegmatów arabskich kalifa ''ali''ego w parafrazie mamelucko-tureckiej, Warsz., 1968 (є список праць Зайончковського).
Літ.: Рейхман Я., Сходознавські дослідження в Польщі за останні роки, в кн.: Повідомлення польських орієнталістов, М., 1961; Ськладанек Би., Ананіаш Зайончковський, «Народи Азії і Африки», 1963 №6; Баскаків Н. А., Пам'яті Зайончковського, там же, 1970 № 5.
