Задорнов Микола Павлович [р. 22.11(5.12) .1909, Пенза], російський радянський письменник, заслуженого на діяча культури Латвійської РСР (1969). З. належать 2 цикли історичних романів про освоєння в 19 ст російським народом Далекого Сходу, про подвиги землепроходців. Перший цикл — з 4 романів: «Далекий край» (книги 1—2, 1946—1949), «Перше відкриття» (1969, перша назва — «До океану», 1949), «Капітан Невельськой» (книги 1—2, 1956—58) і «Війна за океан» (книги 1—2, 1960—62). Другий цикл (про освоєння Далекого Сходу селянами-переселенцями) тематично пов'язаний з першим: романи «Амур-батюшка» (книги 1—2, 1941—46) і «Золота лихоманка» (1969). У 1971 опублікував роман «Цунамі» — про експедицію адмірала Е. В. Путятіна до Японії в 1854—55. Написав також роман про сучасність «Жовте, зелене, блакитне...» (книга 1, 1967), книгу путніх нарисів «Блакитна година» (1968) і ін. Державна премія СРСР (1952) за романи «Амур-батюшка», «Далекий край», «До океану». Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Літ.: Зорін М., Дороги історії. Про творчість Н. П. Задорнова, Рига, 1960; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 2, Л., 1964.
