Загріб (Zagreb), місто в Югославії столиця Соціалістичної Республіки Хорватії. Другий за величиною і значенням (після Бєлграда) місто в країні. Розташований на лівому березі р. Сава, біля підніжжя відрогів хребта Медведніца. 566 тис. жителів (1971; з передмістями 850 тис. жителів). Вузол же.-д.(железнодорожний) і автомобільних повідомлень з Центральної і Західної Європи до Адріатичного моря і на Балканський півострів; аеропорт. Промисловий центр Югославії (10—12% її промислового виробництва, 90 тис. промислових робітників). Розвинені: машинобудування — виробництво верстатів (завод «Першотравневий»), електротехнічних виробів (Загребський завод «Раде Кончар» ) , устаткування для хімічної, легкої і харчової промисловості; значна хімічна (потужний хімічний комбінат «ОКИ»), а також поліграфічний, будматеріалів деревообробна, паперова, текстильна, шкіряно-взуттєва, харчова промисловість. Крупні видавництва. Щорік (у квітні і вересні) міжнародні ярмарки. У З. — Югославська АН(Академія наук) і університет (заснований в 1669, див.(дивися) Загребський університет ), інститут ядерної фізики, багаточисельні вузи; декілька театрів.
Вперше в джерелах З. згадується в 1094 як центр єпископства, з 1242 — вільне королівське місто. З середини 16 ст З. — головне місто Хорватії, з 1-ої половини 17 ст — місцеперебування бана (намісника короля). У 1526—1918 З. (під німецькою назвою Аграм) у складі монархії Габсбургськой. З 1918 — у складі Королівства сербів, хорватів і словенських (з 1929 — Югославія). У 1941—45 — головне місто маріонеткової (фашистського) «Незалежної хорватської держави». Звільнений в травні 1945 військами Народно-визвольного армії Югославії.
Найбільш древня частина З. — розташовані на горбах райони Каптол і Градец (Верхнє місто): залишки зміцнень 13—18 вв.(століття), собор (13—15 вв.(століття); неоготічеський західний фасад — 19 ст), готична церква св. Марка (14—15 вв.(століття), перебудовувалася в 17 і 19 вв.(століття); у інтер'єрі роботи скульптора І. Мештровіча), барочні церква св. Катерини (1632) і єпископський палац (близько 1730—19 ст) з капелою св. Степана (середина 13 ст), палаци в стилях бароко і класицизму. До 10. з 2-ої половини 19 ст складається новий центр З. з регулярними кварталами і парадними спорудами у дусі еклектики і неокласики (Югославська академія,1880; Хорватський народний театр, 1894—95; біржа, 1923—27). З 2-ої половини 1940-х рр. будуються громадські будівлі (Міська ськупщина, Робочий університет, аеропорт, павільйони міжнародного ярмарку), нові житлові райони з багатоповерховими баштовими будівлями (Трнсько, Запрудже і ін.), спортивні комплекси. Музеї: Музей Народної революції, Галерея старих майстрів (галерея Штросмайера) і Сучасна галерея Югославська академії, Галерея м. Загреба, Музей мистецтва і ремесла, археологічний і етнографічний музеї.
Літ.: Klaić V., Zagreb, Zagreb, 1910-13; Horvat R., Prošlost grada Zagreba, Zagreb, 1942; Zagreb. Matica Hrvatska, Zagreb, 1961; Zagreb jučer i danas, s. 1—2, Zagreb,1965; Szabo Đ., Stari Zagreb, Zagreb, 1971.
