Загребельний Павло Архипович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Загребельний Павло Архипович

Загребельний Павло Архипович (р. 25.8.1924, с. Солошино, Полтавська області), український радянський письменник. Член КПРС з 1960. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Закінчив Дніпропетровський університет в 1951. Друкуватися почав в 1949. Перша збірка «Каховські розповіді» — (спільно з Ю. Пономаренко) вийшов в 1953. Опублікував декілька книг розповідей («Степові квіти», 1955; «Новели морського побережжя», 1958), повести «Марево» (1956) «Дума про безсмертний» (1957), романи «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1961), «День для прийдешнього» (1964), «Діво» (1968), «З точки зору вічності» (1970), «Переходиться до любові» (1971). Гостросюжетна проза З. присвячена в основному сучасності; у багатьох творах відбиті героїчні події військових років. У 1961—62 З. редактор газети «Лiтературна Україна». Нагороджений 2 орденами і медаллю.

загрузка...

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Добрий диявол М-код.,1970.

  Літ.: Полетіка Ю., Європа 45, «Дружба народів», 1959 №8; Брюгген Ст, Обpiї творчої думання, в кн.: Загребельній П., Спека, До., 1967; Новіченко Л., Хто звiв семібрамнi Фiві, «Лiтературна Україна», 1969, 12 серпня.

  Л. Н. Коваленко.