Завенягин Авраамій Павлович [1(14) .4.1901, Вузлова, нині Тульська область, — 31.12.1956, Москва], радянський державний і партійний діяч, двічі Герою Соціалістичного Труда (1949 і 1954). Член КПРС з 1917. Народився в сім'ї машиніста паровоза. З 1918 на партійній роботі в Тульської, Рязанської області, потім в Донбасі; секретар Юзовського окружкому партії. У 1930 закінчив Гірську академію, працював директором інституту по проектуванню заводів чорної металургії, заступником начальника Головного управління металургійної промисловості ВСНХ(Вища рада народного господарства). У 1933—37 директор Магнітогорського металургійного комбінату. У 1937 перший заступник наркома важкої промисловості. З 1938 начальник будівництва гірничо-металургійного комбінату Норільського, потім начальник комбінату (нині носить його ім'я). У 1941—50 заступник наркома (заступник міністра) внутрішніх справ СРСР. У 1953—54 заступник міністра середнього машинобудування СРСР. З 1955 заступник голови Ради Міністрів СРСР і міністр середнього машинобудування. На 17-м-коді і 19-м-коді з'їздах партії обирався кандидатом в члени ЦК, а на 20-м-коді — членом ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 1 і 2-го скликань. Державна премія СРСР. Нагороджений 6 орденами Леніна, медалями. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
