Завадовський Михайло Михайлович [17(29) .7.1891, с. Покровсько-ськорішево Елізаветградського повіту Херсонської губернії, — 28.3.1957, Москва], радянський біолог, академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1935). Закінчив Московський університет (1914). Завідувач кафедрою загальної біології 2-го Московського університету (1925—28), професор 1-го Московського університету (з 1927), завідувач кафедрою і лабораторією динаміки розвитку МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1930—48). З 1954 завідувач лабораторією фізіології розвитку Всесоюзного інституту тваринництва. Основні праці по з'ясуванню залежності ембріонального розвитку від зовнішніх чинників (головним чином на прикладі паразитичних черв'яків), експериментальному вивченню закономірностей індивідуального розвитку і розмноження тварин (зокрема, аналізу впливу гормонів на розвиток вторинних статевих ознак). Сформулював принцип «плюс-мінус взаємодії» (посилення гонадотропною, тиреотропною або іншій функції гіпофіза викликає посилення функціональної активності відповідних ендокринних залоз — половою, щитовидною і т. д.; виділені цими залозами гормони гальмують відповідну функцію тропа гіпофіза), передбачивши т.ч. застосування до індивідуального розвитку кібернетичного поняття зворотного зв'язку. Показав можливість експериментального багатопліддя в з.-х.(сільськогосподарський) тварин, особливо у овець, і сприяв впровадженню методу багатопліддя в практику тваринництва. Державна премія СРСР (1946). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Пів і розвиток його ознак, М., 1922; Зовнішні і внутрішні чинники розвитку, М. — Л., 1928; Динаміка розвитку організму, М., 1931; Теорія і практика гормонального методу стимуляції багатопліддя сільськогосподарських тварин, М. 1963.
